Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/106

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Мортімер
Але довів, що гідний був її.


Лейстер
Коли загинемо — вона загине.


Мортімер
Бережучись, її ми не врятуєм.


Лейстер
Не чуєте, не думаєте, все

Зруйнуєте своїм сліпим безумством,
А шлях уже цілком готовий був.

Мортімер
Напевне, ви той шлях проторували?

Що ж ви зробили, щоб її спасти?
І чим? Коли б негідником я був
І вбив її з наказу королеви,
Яка й тепер від мене жде цього,
То засоби які знайшли би ви,
Скажіть, її життя оборонити?

Лейстер (вражено)
Наказ такий дала вам королева?


Мортімер
І помилилась у мені так само,

Як і Марія — в вас.