Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/108

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Іще живе — все буде, як раніш?
На волі їй не бути! І найменше,
Що жде її, — ув'язнення довічне.
Відважним ділом мусите кінчити;
Чому ж не хочете почати з нього?
В руках у вас могутня сила є,
Ви військо зберете — лише озбройте
Дворянство незліченних ваших замків!
Доволі друзів тайних є в Марії;
Шляхетні роди Говардів і Персі
Згубили голови свої, та ще
Багаті на героїв, тільки ждуть,
Щоб приклад їм подав могутній лорд!
Ховатись годі вам! Одверто дійте!
Свою кохану бороніть, як рицар,
На чесний бій — за неї! — Королеви
Англійської ви пан, аби схотіли.
Так заманіть її до вас, до замку,
Де часто гостювала. Як велитель,
Із нею говоріть! Тримайте, доки
Вона не подарує волі Стюарт!

Лейстер
Дивуюсь я, жахаюсь я… Куди

Жене безумство вас? Відомі вам
Оця земля, цей двір, держава жінки,
Яка всі душі туго пов'язала?
Знайдіть геройський дух, який колись
У цій країні квітнув… Мов ключем,