Ця сторінка вичитана
Лейстер
Так сталось, королево, — і тепер,Як небо привело тебе сюди,
Хай співчуття і милість переможуть.
Шрузбері
Дозволь тебе просить, державна пані,Звернути погляд свій на ту нещасну,
Що тут стоїть перед тобою.
Марія випростовується й хоче підійти до Єлізавети, але на півдорозі зупиняється, тремтячи; на її обличчі — жорстока боротьба.
Єлізавета
Як, мілорди?
Знаходжу горду я, біда її
Зігнути не могла.
Марія
Хай буде так!
І перед цим скоритись мушу я.Мовчи, безсила благородна гордість!
Забуду, хто́ я і страждань яких
Зазнала; я схилюсь перед тією,
(Звертається до королеви.)
