Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/136

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Шрузбері
(стає між обома королевами)
О, боже мій! До чого вже дійшло!

Чи стриманість оце й покора ваша,
Леді Маріє!

Марія
Стриманість! Я все
Стерпіла, що людина знести може.

Тікай же геть, спокійносте ягняча!
На небо линь, покоро терпелива!
Зірви кайдани, врешті, наперед
Рушай, давно затримувана лють!
А ти, що василіскові дав погляд
Убивчий, язикові дай моєму
Стрілу отруйливу…

Шрузбері

Вона в нестямі,

Пробач безумній, враженій так тяжко!
Єлізавета, від гніву німа, несамовито поглядає на Марію.


Лейстер
(украй стурбований, намагається відвести Єлізавету)

Люту

Не треба слухати! Мерщій, мерщій

Залишмо це зловісне місце!