Ця сторінка вичитана
Марія
Невже ні бог, ні ангел не врятує?О, доле зла! Мене штовхаєш ти
Від одної до другої біди.
Чи народилась я, щоб шал будити?
Ненависть і любов — несамовиті.
Мортімер
Тебе кохаю палко, як вониНенавидять. Сокира в них готова,
Тебе, жадана, прирекли до страти —
Сліпучо-білу шию перетяти.
Пожертвуй богові живої втіхи
Те, що кривавий хоче взяти гнів!
І чарами, які вже не твої,
Блаженство дай щасливому коханцю!
Твої прекрасні кучері шовкові
Ось-ось поглине смерті дух неситий,
Мене навіки ними зав'яжи ти.
Марія
Яку я мушу чути мову! Сер,Шануйте хоч мої гіркі страждання,
Коли не королівський мій вінець.
Мортімер
Корона з голови твоєї впала,Величності земної вже нема,
