Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/185

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Берлі
Відбувся суд давно. Тепер лише

Той вирок виконати слід.

Кент
(попрямувавши до виходу після появи Шрузбері, тепер повернувся)
Юрба росте, її тепер не спиниш.


Єлізавета (до Шрузбері)
Ви бачите — примушують мене!


Шрузбері
Лише відстрочки прошу. Щастя й спокій

Свої рішаєш розчерком пера.
Ти довгі роки думала про це,
Невже за мить тебе потягне буря?
Недовгої відстрочки прошу я —
Зажди лише тихішої години.

Берлі (палко)
Зажди, барись, не квапся — поки пломінь

Не спалахне в державі й ворог твій
Меткішого не підшукає вбивці.
Вже тричі рятував тебе господь;
Сьогодні — знов; чекати ще раз дива,
Це означає — спокушати бога.