Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/193

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Девісон
(глянувши на папір, злякавшись)
Королево, підпис твій!
Ти вирішила?


Єлізавета

Підпису жадали,

Я підписала. Та папір нічого

Не вирішив, і підпис не вбиває.

Девісон
Твій підпис, королево, під таким

Папером — все вирішує, вбиває,
То — блискавка крилата… Цей папір —
Наказ для комісарів і шерифа,
Не гаючись, у замку Фотрінгей
Одвідати шотландську королеву,
Оголосити їй наступну страту
І виконати, як займеться ранок.
Нема відстрочки! Тільки з рук пущу
Оцей папір — вона вже нежива!

Єлізавета
Так, сер! Тягар великий бог поклав

До ваших рук слабких. Моліть його,
Щоб мудрістю своєю просвітив.

Іду, лишаю вам повинність вашу.
(Хоче йти.)