Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/203

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Почувши та про долю юнака
Нещасного, що вмер заради неї,
Лише старого рицаря журбу
Побачивши, що всю надію втратив, —
Тоді лише заплакала; не за своє,
А за чуже нещастя побивалась.

Мельвіль
Чи можу я побачити її?


Кеннеді
Всю решту ночі провела в молитві,

Листи прощальні друзям написала
І власноручно склала заповіт.
Тепер вона спокійно задрімала,
Востаннє спить вона.

Мельвіль

А хто ж із нею?



Кеннеді
Лейб-лікар Бергоєн, та ще служниці.


ЯВА ДРУГА
Ті ж і Маргаріта Керл.

Кеннеді
Що, місис, як? Прокинулася леді?