Ця сторінка вичитана
Ти й перед смертю скористатись мусиш
Священним правом королів, найвищим!
Марія бере келих.
І як тепер свою земную плотьТи з богом таємничо пов'язала,
Так у державі радісній його,
Де ні плачу немає, ні провини,
Ти станеш ангелом святим,
Навіки з господом твоїм єдина.
(Ставить келих. Почувши гомін, вкриває голову й підходить до дверей; Марія, глибоко замислена, лишається навколішках.)
Мельвіль (повертаючись)
Тобі ще боротьба важка лишилась.Чи сили досить почуваєш ти
Здолати пориви образи й гніву?
Марія
Я не боюсь. І гнів мій і любовУ жертву богові я принесла.
Мельвіль
Готуйся ж лордів Лейстера та БерліЗустрінути. Бо йдуть вони сюди.
