Ця сторінка вичитана
Мортімер
(підводиться)
Летять години. Скоро прийде дядько,А з ним — одна ненависна людина.
Раніше, ніж вони злякають вас,
Почуйте: шле рятунок небо вам.
Марія
Він — у його всевладності чудесній!
Мортімер
Дозвольте, з себе я почну.
Марія
Сер, говоріть!
Мортімер
Мені минуло двадцять, королево.У правилах суворих я зростав,
В ненависті похмурій до папістів, —
Коли на континент мене погнала
Непереборна сила. Я лишив
Задушливі молільні пуритан
І рідний край, і швидко я проїхав
Крізь Францію, бо палко я бажав
Були часи великих свят церковних,
Кишіло пілігримів на шляхах,Уквітчаний був кожен божий образ,
Здавалось, ніби рушило все людство
