Ця сторінка вичитана
І вірного вам Леслі я знайшов, —
Ученого єпіскопа із Роса[1]:
Сумні вигнанці на землі французській.
Я приєднавсь до тих людей достойних,
Ще більше я зміцнивсь у вірі… Якось
Я оглядав єпіскопські покої —
І там побачив я портрет жіночий
Зворушливої, дивної краси.
До глибини душі він схвилював
Мене; стояв я, почуттям пройнятий.
Тоді сказав єпіскоп: „Ви по праву
Схвильовані перед оцим портретом.
То — найпрекрасніша з жінок у світі,
Вона ж — найнещасливіша з усіх.
Вона за нашу віру муки терпить,
Вітчизна ваша — край страждань її“.
Марія
О, праведний! Ні, я не все згубила,Коли в біді такий лишився друг!
Мортімер
Тоді він мовою почав палкоюЗмальовувати всі страждання ваші
І кровожерність ваших ворогів.
Ваш родовід мені він показав,
Довів, що ви походите з родини
Високої Тюдорів — саме ви
Народжені, щоб Англією править,
- ↑ Леслі, єпіскоп Росський, співучасник Норфолька, також втік до Франції в 1573 р.
