Ця сторінка вичитана
Не рівно винних досягав голів
І гостя — короля, і жебрака?
Марія
Я ухилитись хочу не від суду,А відкидаю тільки суддів цих.
Берлі
Як, суддів? Чи ж по-вашому, міледі,То — безсоромні покидьки юрби,
Базікали нікчемні, що готові
Продати право, істину, служити
Охочими знаряддями насильства?
Чи то не перші люди в цій країні,
Доволі незалежні, щоб не бути
Брехливими, монарха не боятись
І геть відкинути низький хабар?
Чи не вони народом благородним
Правдиво, вільно правлять, і доволі
Їх імена назвати, щоб замовкли
Всі сумніви та всі підозри вмить?
На чолі їх стоїть народів пастир —
Кентерберійський непідкупний примас,
І мудрий Толбот, що печать пильнує,
І Говард, що державний флот веде.
Скажіть, могла Британії владарка
Зробити більше, ніж у всій державі
Людей найблагородніших обрати,
Щоб розсудили королівський спір?
