Сторінка:Шість Наполєонів.pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

запровадив до сальону, де ходив міцно схвильований старий добродій в не дуже чистім шляфроку. Лєстрад представив його, як власника сего дому, пана Горація Геркера „із синдикату центральної преси“.

По тім сказав.

— Тут та сама справа з бюстами Наполєона. Здавалось мені, що вона вас вчера увечері дуже зацікавила, пане Хольмсе, через те я й думав, що ви охоче почуєте її продовження. Справа та сталася вже поважнійшою.

— До чого отже дійшло?

— До душогубства. Пане Геркере, будь ласка, оповідайте докладно цілий перебіг справи.

Пан в шляфроку повернувся до нас. Був дуже пригнічений.

— Се один з найдивнійших випадків. Ціле моє життя збирав я всякі новини та описував їх в газетах, а тепер, коли у самого мене стався незвичайний випадок, я до того степеня змішаний, що не можу порядно скласти ані одного речення.

Як би се сталося в чужім домі, я у вечірнім числі росписавсяби на дві шпальти. А тепер я не здібний нідочого; тільки розповідаю другим цілу справу та придивляюсь, як вони її зуживають. Колиб ви, пане Хольмсе, — знаю ваше назвиско — змогли вияснити сю загадкову справу, то я діставби повне задоволення.