тут трохи розглянутися. — Хольмс почав придивлятися до вікна й оглянув городець.
— Той драб або має дуже довгі ноги, або вміє знаменито скакати, сказав він. З городу було дуже трудно дібратись до вікна й відчинити його.
— Чи ви, пане Геркере, підете з нами оглянути рештки бюсту? спитався Лєстрад.
Непотішений газетяр тим часом сидів при бюрку.
— Я спробую зужитковати сю справу, хоч перші видання вечірніх газет принесуть вже великі звідомлення. Таке то вже моє щастя!
Виходячи, ми почули, як перо його заскрипіло по папері. Місце, де знайшли кавалки бюсту, було віддалене о кілька сот метрів. Тут перший раз побачили ми рештки бюсту Наполєона, що викликав в душі загадкового незнайомого таку страшну ненависть.
Хольмс підняв кілька кавалків та уважно їх розглянув. Вираз його лиця та ціле його заховання показали мені, що він щось відкрив.
— Ну, і що? — спитав Лєстрад.
Хольмс здвигнув плечима.
— Далеко нам ще до ціли — сказав. — В кождім разі маємо де-які вказівки, якими можемо кермуватись. Сі кілька куснів ґіпсу для того злочинця мали більшу вартість ніж життя людини. Але маємо ще цікаву обставину! Чо-