Сторінка:Шість Наполєонів.pdf/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ходім, любий Ватсоне. Чекає нас сьогодня велика і напружена праця. З вами, пане Лєстраде, дуже хотівби поговорити ще раз о шестій вечером в моїм помешканню на вулиці Бекера.

До того часу хотівби я затримати у себе й фотоґрафію, яку знайшли при замордованім. Може буду примушений просити вас товаришити мені в малій експедиції ще сеї ночі. Тимчасом прощайте і бажаю вам щастя!

Шерльок Хольмс і я разом помандрували на Гайт Стріт, де навідались до склепу братів Гердінґів, у яких було куплено бюст. Якийсь молодий чоловік сказав нам, що пан Гердінґ верне до склепу пополудни, а він сам не може уділити нам ніяких інформацій, бо недавно тільки став на службу. Хольмсові то зіпсуло відразу гумор, але пізнійше він сказав.

— Ну що ж, Ватсоне, не можемо сподіватися, щоби все йшло так, як нам хочеться. Мусимо прийти знов пополудни. Ти певно догадуєшся, що я хочу довідатись про походженя тих бюстів.

Тим способом ми моглиби довідатись, чи нема тут якої причини, що пояснювалаби дивну їх долю. А тепер їдьмо на вулицю Кенінґтона до Хедзона, може там чогось довідаємося.

Через годину були ми у власника того склепу. Був то малий, міцний чоловік, лице мав червоне, а темперамент гарячий.

— Так, пане! То сталося у мене — відповів