— Щоби легше відшукати, колиб прийшлося розпитувати про нього. Другої причини не могло бути. По тім вчинку мусів Бепо приспішити свої пошукування, бо припускав, що поліція може довідатися про його таємницю. Я не знав, розуміється, чи знайшов він перлу в бюсті Геркера, як рівнож не знав, що він саме шукає перлу. Одне тільки було мені ясно, що він чогось шукає, бо инакше розбивавби бюсти, не шукаючи світла. Бюст Геркера був четвертим. Осталось ще два. Я припускав, що він перше візьметься до бюста, що був у місті; отже я написав листа до господаря того дому, попередивши його про те, що мало статись. Ми там і зловили Бепо. Тоді то я переконався, що тут ходить про перлу Борджія. Назвиско забитого лучило обидва випадки. Позістав ще один бюст в Рідінґу: в ньому мусіла бути перла. Я при вас купив той бюст. А ось і перла!
Хвилю ми мовчали.
— Бачив я вас при роботі в ріжних випадках, пане Хольмсе, — сказав Лєстрад — але ніколи, оскільки собі пригадую, ви не виявили стільки бистроумности та сприту. Ми в Скотлєнд Ярді не заздримо вам. Навпаки пишаємося вами. І коли ви вступите до нас завтра, всі ми — від найстаршого інспектора до звичайного поліціянта повітаємо вас.
— Дякую вам — скавав Хольмс — сердешно