Австрийське цїсарство 1814 р. — Австрия була дещо під впливом Французької революциї. Її уряд боров ся проти Наполеона, але не старав ся поправити внутрішню орґанїзацию; вона вдоволилась банкроцтвом, деклярациєю 1811 р., що обнижувала вартість паперових грошей. Її територія не була так спустошена як нїмецькі краї; Австрия одна, в заміну за далекі провінциї (Брісґау і Бельґію), одержала сусїднї землі, архиепископетво Зальцбурґа та венецький край, себто берег Адриятика.
Після упадку нїмецького цїсарства, цїсар узяв на себе новий титул цїсаря Австриї (1806); усї його краї злучено перший раз під одним збірним іменем[1]). Одначе се цїсарство не творить одної нациї, се конґльомерат усяких народів під тим самим володарем. Щоб розуміти австрийську історию, треба конечно показати ріжні народи, з яких Австрия зложена. Є се давнї народи, або останки їх, які перед полученєм під одною властю мали своє самостійне житє
- ↑ Тут недокладність; німецький, чи там римський цїсар Франц II, прийняв титул цїсаря Австриї як Франц І ще 1804 р. зараз після коронациї Наполєона; та аж у 1806 р., після утворення рейнського союза, зложив формально давнїйший свій цїсарський титул. При оголошенню нового титула назви й права окремих країв задержували ся на дальше.
