становище, а в “Друзї” уже 1874 р. 1. мая був друкований перший його вірш п. з.
“Глянь на криницю, що із стіп могили
В степу слезою чистою журчить:
В їй оці личко місяця блищить
І сонця промінь грає в чистій хвили.
З грудий землі бють водяні жили,
Струї живої рух не кінчить ся, не спить,
Водаж погожа тисячі живить
Весни дітий, що в округ її обсіли.
Криниця та з чудовими струями,
То люду мого дух, що хоч в сум повитий,
Співа до серця серцем і словами.
Як початок тих струй усім закритий,
Так з темних жерел ті слова повстали,
Щоб чистим жаром серце запалити.
Всього тих віршів з того часу маємо 30. З того всі вони — з виїмком 4-ох з 1876-78 р. були друковані, але були майже недоступні для читачів, бо поет не вмістив їх навіть в своїй першій збірці “З вершин і низин”. В роках 1875 і 76-ім була друкована перша Франкова повість “Петрії і Довбущуки”.
Ся невеличка збірка поезій і повість “Петрії і Довбущуки”, се полет молодечої фантазиї, се перші плоди Франкової музи. Се перші тільки кроки, се молодечий романтизм, там єще не найти автора “Зівялого листя”, “Панських жартів”, “Мойсея”, автора “В поті чола”, “Полуйки” “Boa constrictor”. — В тім як раз часі наступила зміна в житю Івана Франка.
