Сторінка:Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII-XVIII віках (1935).pdf/4

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
ВСТУПНІ УВАГИ.

Українська держава, що (відродилася на своїй стародавній території р. 1648 під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, року 1654 навязала договірні стосунки з московським царем Олексієм Михайловичем. Складений того ж року договір є першим і основним актом, що встановив умови правних взаємовідносин між Українською державою — „Військом Запорозьким“ — та московським царем. Договір цей лише в незначній мірі обмежив зовнішню незалежність України, поставивши чужоземні зносини України під контролю московського царя, Й зовсім не торкнувся внутрішньої автономії Української держави та функцій її влади в царині законодавства, суду, війська, фінансів, господарства й адміністративного управління, які здійснювались гетьманом та органами його уряду самостійно й незалежно від Москви.

Дослідами над договором 1654 р., як над основним актом, що визначив правні відносини між Україною й московськими царями на сотню років, займалося багато авторів, існує про нього численна література, але автори й досі не прийшли до згоди щодо характеру й правного значіння цього договору, навіть нема згоди щодо того, який саме текст договору вважати за автентичний. Більшість російських дослідників висловлює погляд, що жадного договору між Україною й московським царем не було, що Україна р. 1654 „вибрала монарха“ в особі московського царя, склала йому присягу па „вічне підданство“ без жадних умов, а цар із ласки своєї „пожалував“ гетьмана Б. Хмельницького й Військо Запорозьке деякими привілеями, які могли бути з волі й наказу царя будь-коли змінені, скасовані, відібрані, що й сталося пізніше. Протилежного погляду тримаються переважно українські автори, які дивляться на акт 1654 р., як на дійсний двобічний договір між двома рівноправними сторонами, на підставі якого було встановлено протекторат московського царя над Українською державою та військовий союз України й Московщини.

Договір 1654 р. кваліфіковано, як договір „вічний“, проте правна сила його була дійсною лише на час гетьманування Б. Хмельницького. За наступників Б. Хмельницького на гетьманському уряді кожного разу при обраній нового гетьмана складало новий договір між Військом Запорозьким на чолі з новообраним гетьманом — я одного боку та московським царем — в другого. Новий договір.звичайно мав дві частини: а) основний договір чи „Статті Богдана Хмельницького“ з р. 1654 та б) „нові статті“, додаткові, які пропонував московський цар і стверджував гетьман ж Вій-