Сторінка:Яків Новицький. Твори у 5 томах. Том 1. 2007.pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


прикінці XVII – початку XVIII ст. козацького старшинського роду Новицьких, засновником якого сам Яків Павлович вважав сподвижника трьох українських гетьманів (Д. Многогрішного, І. Самойловича і І. Мазепи) охочекомонного полковника Іллю Федоровича Новицького. У 1831 р. Павло Іванович отримав чин колезького реєстратора і тоді ж вийшов у відставку. Незабаром він одружився на Єлизаветі Петрівні – дочці відставного майора Петра Андрійовича Мартиненка, який брав участь у бойових діях на кавказькій лінії під час війни 1828-1829 рр. з Туреччиною. У батьків Якова Павловича було п’ятеро синів (Петро, Іван, Яків, Федір та Ілля) і дві дочки – Ганна та Олександра.

Родина Новицьких вимушено часто переїжджала, що пов’язувалося зі зміною місця роботи батька. Вони жили то на хуторі Новиках, то у різних помістях, де Павло Іванович працював управителем. Нерідко родина перебувала й у спадковій садибі Єлизавети Петрівни, селі Аулах Катеринославського повіту. «Усадьба эта, — згадував пізніше Яків Павлович, — занимающая до 10 тесятин с фруктовым садом и пахотной землёй, разделялась на две части озером, которое сегодня при разливе Днепра, переполняется водой»[1].

Саме тут, в Аулах, почуті Яковом розповіді старих людей про героїчну запорозьку давнину визначили подальшу його долю. Яків вирішив сам пройти легендарними місцями, посидіти біля вогнища з нащадками січовиків, записати з їхніх уст казки й думи, легенди й пісні, перекази й повір’я – усе, що містить у собі розум і багатовіковий досвід предків, без чого не може бути ні справжньої людської історії, ні духовного здоров’я нації.

Здійснення бажань вимагало копіткого навчання. Тому, коли Якову минуло тринадцять років, він переїхав до старшого брата Петра в Олександрівськ і вступив до повітового училища (Олександрівську повітову школу – за «Життєписом Я.П.Новицького»)[2]. В рукописному зібранні Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології (далі ІМФЕ) ім. М.Т.Рильського НАН України зберігається похвальний лист «ученику приходского класса Александровского уездного училища Якову Новицкому в засвидетельствование оказанного им в продолжении истекшаго года хороших успехов в науках и благонра-

  1. Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології (далі ІМФЕ) ім. М.Т.Рильського НАН України. Інститут рукописів. – Ф.4 – 1/2. Біографічні матеріали: родовід, життєпис, замітки біографічного характеру, громадська діяльність. 1914 – 1923 рр. та без дат.
  2. Національна бібліотека (далі НБ) ім. В.І.Вернадського НАН України. Інститут рукописів. – Ф.Х. – №5145. Життєпис Якова Павловича Новицького.