Сторінка:Яків Новицький. Твори у 5 томах. Том 1. 2007.pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Я.П. Новицького, це призначення відбулося влітку 1869 р. Подібних помилок у датах в «Життєпису» немало, що призводить до певного непорозуміння серед дослідників. Деякі науковці ці помилки повторюють і зараз.

У школі Яків Павлович почав вивчати педагогічну літературу. Зокрема він зацікавився працями і підручниками М.О. Корфа, К.Д. Ушинського та інших відомих педагогів, знайомився зі статтями професорів П.Г. Редькіна і М.І. Пирогова. Навчаючи дітей, Новицький виходив далеко за межі офіційної програми. Окрім обов’язкових предметів: закону Божого, читання, письма, рахування і співу – він знайомив учнів з історією, географією, природознавством, фізикою, гігієною та технікою.

Я.П. Новицький виявив себе не тільки педагогом-практиком, але й педагогом-теоретиком демократично-освітницького напряму. Найповніше думки з цього приводу Новицький виклав у «Звітах» Олександрівської повітової училищної ради за 1871 — 72 – 1913 — 14 навчальні роки. Поділяючи ідею Ушинського відносно виховання дітей всебічно гармонійно розвинутих, готових до життя і праці, Яків Павлович намагався втілити їх у навчальному процесі. Його не задовольняли існуючі шкільні програми, котрі вели до жахливого положення у дитячих навчальних закладах. Вчений вважав, що, окрім знання молитов, уміння читати, писати і рахувати, учні повинні отримати знання з історії, географії, природознавства, малювання і креслення.

Вчитель-експериментатор наголошував на необхідності підготовки селянських дітей для майбутньої сільськогосподарської праці й заради цього до шкільних курсів пропонував увести предмети з городництва, садівництва, виноградарства та бджільництва, а для проходження учнями практики утворити шкільні «садиби» і пасіки. Ці погляди мали своїх послідовників. Так, у школі хутора Романова діти вивчали прийоми посадки і догляду за садами, а вирощені саджанці безкоштовно роздавали селянам. У Петро-Свистуновській школі більше навчального часу відводилось бджільництву, до того ж цікаво, що тут за шкільним прикладом почали розводити пасіки і деякі селяни.

Чимало уваги Яків Павлович приділяв питанням дидактики. На той час у переважній більшості шкіл господарювали зубріння, підказування, механічне переписування учнями текстів або один у одного, відгадування відповідей. Із цим усім повів непримиренну боротьбу Яків Павлович, наполягаючи на необхідності свідомого ставлення учнів до навчання, розвиваючи в них кмітливість, самостійність у судженнях і жвавість. Заради досягнення цієї мети Новицький пропонував активно використовувати наочність, гербарії та різні колекції.