Сторінка:Як Михась ходив до неба по діямант (Скрентон, 1917).djvu/45

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ну. Налякав ся, бо пізнав, що хоч стоїть вже на вершку, то все ж таки легко може єго хто втрутити в глубоку пропасть, або убити мечем. Однак не стратив надїї “Коли я доти щасливо дійшов, то Бог позволить менї єще до неба дістати ся“. Почав молити ся. В молитві дякував Богови передівсїм за се, що рятував єго підчас цїлої подорожи, що вибавив єго з тільки пригод і небезпек, що дав єму добрий розум і сильного духа, щоби знав, що в кождій хвили має робити і говорити. Опісля просив і благав Господа Бога, щоби позволив єму ласкаво перебути найтяжшу хвилю, допоміг єму дістати ся до неба, бо бажав собі дуже побачити погідне лице Христа і просити єго о ратунок для цїлого села і родичів.

Коли скінчив молити ся, привязав чорта до дерева і сказав: “Чекай з орлами на мене в тім місци, а коли Бог дасть щасливо вернути, відвезеш мене, а я за се увільню тебе“. — На ті слова куций мовчав і роздумував над тим, як би то увільнити ся з тих кайдан і пімстити ся за дізнану від Михася кривду.

Тимчасом Михась продирав ся скрізь натовп людий. Завсїгди відтручували єго на бік, відпихали ліктями, а часом били пру-