Сторінка:Як совітська Москва звоювала Україну?.pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

вами у Бересті, в якому, сказано: »Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія й Туреччина, з одного боку та Українська Народня Республика, з другого боку, заявляють, що воєнний стан між ними скінчився«.3

6) Мировий договір Росії з Центральними Державами, підписаний 3. марта 1918, в якому сказано: »Росія зобовязується негайно заключити мир з Українською Народньою Республикою і признати мировий договір між цією державою та чотирма союзними державами. Українську територію негайно очистити від російського війська і російської червоної ґвардії«.4 Зі всього наведеного ясно, що від листопада 1917 р. Україна оформилася в самостійну Українську Народню Республику, окрему від Московщини. Про міждержавний, а не внутрішний характер війни на Україні 1918 р. свідчить в першу чергу ультимат Московського Совнаркому Українській Центральній Раді з 17/XII. 1917, в кінці якого сказано: »У випадку, коли протягом 48 годин не дістанеться задовольняючої відповіди на ці питання, Рада Народніх Комісарів буде уважати (Центральну) Раду в стані отвертої війни проти совітської влади в Росії й на Україні. Совіт Народніх Комісарів. Голова Совіту Народніх Комісарів В. Ульянов (Лєнін). Народній Комісар Закордонних Справ Л. Троцкій«.5 Отже: не український нарід, а московські комісари поставили Українській Центральній Раді ультимат, після якого розпочали московські совіти війну з Українською Народньою Республикою. Чогож домагався ультимат? Чиї інтереси захищав? Українського народу, чи які інші? Отож в ультиматі були поставлені вимоги, щоб Українська Центральна Рада зобовязалася до слідуючого: 1) »відмовитися від спроб дезорґанізувати