Вир подій зворушив їх і вони пішли. Поразка, що її зазнали сотні тисяч товаришів, не мала глибокого значіння для тих багатьох мільйонів, що для них мрії дорожчі за життя. Можливо, що ця подія буде їм за провідний знак, коли власна неміч або несправедливість інших примусить їх на новий невдалий експеримент.
Коли він так стояв глядачем між інших глядачів, його раптом охопило палке бажання кинути своє місце і змішатися з тісними лавами. Але він зараз же приклав усіх сил, щоб звільнитися від цього захоплення, пояснюючи його гіпнотичним впливом руху мас. Піддатися захопленню в цьому разі означало б для нього зректися власного я, щоб пристати на службу ідеї. Могутність і величність маси була переважно в тому, що вона була маса і крила в собі всякі можливості. Його напівсантиментальне співчуття поступилося перед свідомістю, що маса, яку він бачить тут, є тільки відламок цілої маси. Коли б усі ці струмені злились в один, коли б усі ці голоси знайшли спільну мову, тоді б були закладені підвалини майбутнього ладу.
За цими думками зникли його туманні фантазії про плянову добродійну діяльність. Після досвіду, що його барон набув минулого вечора, йому стало ясно, що вся його сила, вся його робота були б тільки однією краплиною в морі. Корені цього губилися в минулому і він думкою полинув до своєї затишної, лагідної робітної кімнати. Протягом дня він багато чого бачив, багато чого навчився, він не залічував себе до цих нечулих, ворожих глядачів, що приткнулись з краю тротуару й нічого не тямили; але він залишався стояти на місці, куди потрапив випадково. Не без присмаку огірчення він дійшов висновку, що він, який інколи також мріяв, є досить звичайнісінький тип.
Людський потік, що перекотився вже через верх пагорбка і все ще котився вздовж вулиці, сунувся з-за гори далі, ніби він виринав там водограєм невичерпного джерела. І як тут, текли усюди могутні потоки
