племен, ще не об'єднаних єдиною державою, що полювали та рибалили. Такий спосіб господарювання не був корисний аристократії. Щоб збільшити масу експлуатованого людства, вони бралися на всі способи, щоб тільки цих ловців посадити на землю. Значну ролю в цьому відограв (крім різних фізичних засобів і утисків) буддизм та його проповідники-ченці, що поширювали твердження про незаконність відбирання життя тваринам, рибі тощо, зневажливе ставлення до тих людей, що з цього жили. Усі сили, як у фокусі, були сконцентровані на задоволення потреб зверхньої кляси, тим часом, як низи були лише за постачальників життьових ресурсів.
Тут треба шукати причин того, що за тогочасну народню літературу ми маємо надзвичайно скупі відомості. Бо япанська аристократія, аналогічно до польських февдалів, що воліли наслідувати староримську поезію, ніж живитись із своєї народньої, наслідувала хінську поезію,
12
