ство так добре прищепилося своєю другою частиною.
Даосизм япанці прийняли теж не цілком, відкинувши доктрини Ляо-цзи, Чжуань-цзи, частково прийнявши Чжу-лінь (гедонізм) та Інь-ші (песимізм). Сильніший вплив даосизму маємо в напрямі містицизму (не Ляо-цзи, а Шень-сянь).
Буддизм, що почав проходити до Япанії ще з 11 віку, в VII віці набув остаточних прав громадянства. Важливо те, що буддизм на цей час знайшов широке розповсюдження й у народній масі, особливо зовнішній його бік — бік форми. Відправи з усією своєю театральністю, вбранням справ тяли на глядача певне вражіння й саме цим приваблювали народ. Усі пізнавальні й нормативні елементи ще не могли прищепитись япанцям; тим то і буддизм запозичений був не цілком, а лише тією частиною, що найбільше відповідала настроям та завданням панівного стану.
15