Івама, через те що перший склад цього ймення Iwa теж визначає скелю. Такий випадок можна розглядати ще як гру слів, часто подибувану в япанській поезії, що не надається до перекладу іншою мовою. В усякому разі „макура котоба“ досить зручна річ для поетів, особливо, коли взяти на увагу те, що з таких готових образів упорядковані словники, що з них користуються складаючи вірші. На окрасу своїх віршів япанці вводили так звані „юкзрі котоба“, себто слова-злучники, або як їх іще назвав Чемберлен pivot words, слова, що крутяться.
Поезія клясичного періоду доволі обережно користувалася з цих слів, вважаючи на сумнівну якість таких віршів і зворотів, але пізніше, в XIV віці, за часів розквіту поетичної драми „Но“, вживання „юкарі котоба“ не знало меж.
Зміст цих „юкарі котоба“ полягає в тому, що слово, розподілене на дві частини, переноситься на другий рядок, де має вже самостійне значення й дає початок
41
