Ця сторінка вичитана
До Михайленна Василя Білозірця
подаючи йому переспіе Чалда Гаролда і Дон Жуана.
I.
Як ми спізнали ся, тодї нам гарні снились,
Величні сни й сьвяті про давню давнину;
Завзяті лицарі з недовірками бились,
Вели сьвященную, мовляв письмак, війну;
Благословляли їх на брань отцї сьвятії,
І як самі вони бороли Сатану,
Так подвизати ся за Православну Віру
Велїли Козанам, товкти Ляха невіру.
II.
Товкли-ж вони, товкли, аж покіль дотовклись
До Грамат Золотих і до Ножів Сьвячених, —
До бріхень на ввесь Сьвіт, що здавна завелись,
Та й доси веселять недоумків учених,
Тим часом, як Козак під Москаля хиливсь, —
І забував піснї своїх Боянів темних, —
Тим часом як сини Науки тихій сьвіт
І нам завітував Любви Новий Завіт.
