Сторінка:Ґю де Мопасан. Дика панї і иньші оповіданя (1899).pdf/43

— 29 —

дрожав так дуже, що аж розбив її. Тепер зробив розпучливий рух і замітив: „Бачиш, се правдива грижа. Заки засмалю нову люльку, потрібую місяць часу“.

Відтак шпурнув нею на комнату, повну диму і пари і кликнув: „Кельнер! склянка пива і нова люлька!