Цю сторінку схвалено
— 37 —
на поезия тої найсердечнїйшої, найнїжнїйшої піснї.
І він сказав собі: „Може бути, що Бог творить такі ночи, щоб украшати людську любов!
І забрав ся геть від тої пари, що проходжувалась дальше, нїчого не підозріваючи; але перед його душею встало знов питанє, чи не грішить він тепер перед Богом? Невже-ж Бог справдї заказує любитись, окружаючи любов таким очевидним блеском?
Він втїк переражений і засоромлений, як чоловік, що втиснув ся до храму, хоч входити в нього не мав нїякого права.