Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/112

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

але не повiдкривав значнїйших земель. У наших часах стала правдоподібною гадка, на основі дослїдів Гуґeca (Hugues), що Амеріґо Веспуччі був в Америцї не чотири рази, як загально приймано, але разом беручи пять разів, а власне в своїй другій подорожі товаришив Лєпови і означив місця, які опісля послужили Андреа Моралєсови (Morales) до зладження карти зниджуваних ним околиць. В жовтнї 1500 р. їхав Родріґо Де Бастідас попри південноамериканські береги, і здаєть ся він ще перед Колюмбом, що там дістав ся аж в 1502 р., заплив аж у Дарийську затоку. Так пізнано північний беріг Полудневої Америки бодай в головних начерках. Дальші зроби Гоxеди й обох Ґуеррів (Guerra), поробити важні відкритя в кутї мія Північною й Полудневою Америкою, не повели ся.

Дося стрічали ми на американській землї майже виключно Еспанцїв; тепер стають на сценї також Портуґальцї, що відповідно до Тордезілїйського договору не мали тут властиво нїчого до роботи. Однак відносини були також і тут могутнїйші, як люди. Вертаємо до другого роздїлу нашої книжки і пригадуємо про Педральвареса Кабраля, якого вислано безпосередно по Васко Да Ґама як його наслїдника в мартї 1500 р. новою водною дорогою до Індії. Знаємо, що він дійшов до своєї цїли, але заки вивязав ся з головної задачі, пощастило ся йому вже нове відкритє, якого великі наслїдки мали показати ся в будучности. До недавна були усї тої гадки, що се стало ся припадково, без наміру; тимчасом видав портуґальський письменник Бальдаке Да Сільва (Baldaque Da Silva) в 1892 р. розвідку про Кабраля, в якій старає ся виказати, що він мав з собою виразний приказ, шукати на заходї краю, подібно як також дано такий приказ уже B 1495 р. Дварте Пачекови (Duarte Pacheco). Коли ми се