Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/113

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

питанне оставимо непорiшеним, то кождим разом певне бодай те, що Кабраль вже з кінцем цьвiтня приїхав до берега того краю, який вже кілька місяцїв перед тим, однакож може 10° дальше на північ, бачив Пінцон і ходив вже по нїм. Дня 3 мая опустив адмірал, не можучи посьвятити багато часу тій всеж таки другорядній задачі, „край св. Хреста“ і поплив через Атлянтийськой океан, а підчас того один 3 його кораблїв під Де Лємосом принїс ту відомість до Портуґалїї. Вона викликала там велику сензацію; не для того, щоб зараз думано про набутє нових земель, але тому, як зазначує виразно історик Нанаррете, що на їх думку осягнено відповідну посередну стацію для зносин з Індією. Король Маноель змобілїзував безпроволочно фльоту до дальших дослїдів над мнимим островом і навязав зносини з Веспуччі, що тодї жив у Севіллї, хотячи його намовити, щоб обняв посаду команданта фльоти. Він приготовив ся, і в маю 1501 р. виплили кораблї з Лісабону; хто обняв провід, сего не знаємо, бо Веспуччі не мав приємности, подїлити ся своєю славою з иньшими, і тому замовчав його імя. Подорож попри береги можемо досить докладно означити на мапах Ваца Доуранда; вона дійшла з певністю до 32° півд. шир. Одная Веспуччі не хотїв тим іще задоволити ся; він твердить навіть, що покинув беріг і поплив на повне море, де під 52° півд. шир. побачив пусте скалисте побереже. Може бути, що се були Фалькляндські Острови, бо воно гoдилоб ся з сею шириною, а Веспуччі, що дуже чванить ся своїми астрономічними обсерваціями, не міг був зробити значнїйшої похибки при означуванню полярної височини. З поворотом плили попри Африку; при березї Сієра Леоне спалили відважні мореплавцї один невдалий корабель і в вереснї 1502 р. приплили знов щасливо до устя ріки Тешо. Справозданнє з подорожі, яке оголосив