Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ritima) римського поета з пізнїйшої доби, Авієна, використаний також сей переказ, то маємо нову нагоду дивувати ся енерґії, з якою брали ся Картаґінцї до відкриваня далеких морських берегів. Ну, певно, се все дїяло ся не для ідеальних цїлий; як у Фенїкійцїв, так і в їх потомків стояли на першім плянї виключно торговельно-полїтичні інтереси. Таж про їх капітанів говорено пізнїйше, що вони булиб радше жертвували свій власний корабель, як показали дорогу до власних жерел доходу комусь чужому, в кім бачили свого конкурента. В новійших часах показала ся подїя сего рода, як її нам переказали старинні автори, байкою, але вона вказує, як стерегли ся по тодїшнїм понятям ті безсумлїнні пани сьвітової торговлї. Мабуть дїлав їх примір на сусїдів заохочуючо, а король Соломон дав себе намовити, щоб заключити з своїм братом, королем Гірамом, торговельну спілку для вихіснуваня краю „Офір“. Чи сей край лежить у східнім Гіндостанї, чи близько проливу Баб-ель Мандеб — се менче подібне до правди — в то можемо не входити.

Війни Олександра спричинили величезне розширенє ґеоґрафічного горизонта, хоча не може бути виключене, як доказує трохи пізнїйше письмо забобонного Ктезія, що з тими подїями вязала ся дика погоня за пересадними небезпеками. Персія, Ґедрозія, Бактрія, передня Індія аж до Пенджабу перестали бути порожними назвами без змісту, а про краї та народи, яких треба було шукати ще дальше на схід, діставали ся на захід перші, непевні відомости. Розумієть ся, ґеоґрафічне та картоґрафічне розслїдженє не держало рівного кроку з щораз більше зростаючою скількістю поодиноких поучаючих звісток, а александрійський біблїотекар Ератостен із 3 ст. пер. Хр., який впрочім причинив ся багато для розвитку науки, поповнив один тяжкий в наслїдках блуд, від якого