Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/34

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

чак, що лежала близько гирла Волги, щоб там позалагоджувати важні справи з дорогими камінями. Полїтичні роздори змусили їх, що вони вертаючи домів йшли дальшою дорогою через Туркестан; звідси порішили вони піти в подорож до Китаю, де тодї панував Кубляйхан, великий опікун наук, а тим самим і Европейців. Їх відношеннє до могутного володаря, який сподївав ся за їх посередництвом дістати учителїв красних штук до своєї надворної школи, було таке приязне, що вони вернувши 1269 р. домів, рішили відбути нову подорож. Її розпочали вони справдї 1271 р. Тим разом пішов разом із двома вуйками Марко Польо молодший, що тоді мав лиш 17 лїт; називано його так по батьковому братови. Вони приїхали попри Арарат до Басри, а звідси кораблем до порту Ормус, що тодї був дуже відвідуваний; опісля розпочали знов подорож сушею. Та подорож вела через памірську височину до Ярканду, а потім прямувала до Лоп-Нор; сею дорогою не ходив від того часу нїякий чужинець, хоч Пшевальський ішов також часто поперек дороги Палїв. Купцї мали нагоду ще раз втїшити ся прихильним принятєм, а спеціяльно молодому Маркови се так подобало ся, що він радо поступив по бажанню хана, та остав ся в краю. Три роки був намісником у містї Ян-чу, положенім на північ від Нанкіна, а через багато лїт їздив по Китаю у всїх напрямах, сам, або в товаристві свояків. Може взагалї Китайцї булиб їх уже цїлком не пустили від себе, колиб не та обставина, що одна китайська прінцесса мала вийти заміж за одного монґольського князя, що панував у Персії, а при її перепровадженню були вельми пожадані досьвідні подорожники. Повні два десятки літ трівав побут Полїв на далекім сходї. З порту Зайтон (Zaython) виплила дружина, зложена з 600 осіб, через архіпеляґ Задної Індії та