Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/38

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

маврійської могучости та старати ся їх позагарбувати. На полудне від Марокка, в серединї Африки, не мав султанат, як здавало ся, сталої підпори, і Портуґалїя мала усї дані до того, щоби запанувати над західним берегом Африки, спровадити тамошну торговлю на нові дороги та, де лиш можна було на суші, навязувати зносини з князем-попом Іваном, якого тодї шукано вже у східній Африцї; незабаром були люди тої гадки, що його знайдено в особі абісинського неґуса. Християнство мусїло тодї само з себе дійти в темній части землї до значного розширення. Але інфант глядїв іще дальше. Араби, що осїли були над Червоним морем та Перським заливом, мали величезні користи з сеї так страшно невигідної для Европи обставини, що змонополїзували торговлю в індійських товарах та підвисшували їх цїну тяжкими митами. Коли стало можливо знайти нову дорогу морем до Індії та спровадити комунїкацію на нові дороги, приступні для Портуґальцїв, то великість сеї користи, яка з сего випливала для них, або шкоди, яку поносили вороги віри, трудно обчислити за високо. Задля таких причин брав ся Енріке поволї та по пляну за дїло; постепенно мало західне побереже Африки ставати під християнським впливом, а рівночасно мала бути сплетена в серединї краю сїтка дипльоматичних зносин. Сей відважний чоловік вірив у свою зьвізду, а до сего чимало міг причинити ся гороскоп, зладжений для нього астрольоґами. Він осїв на стало незадовго по 1415 р. в підгірю Сао Віченте коло Саґрес, що належало до намісництва Альґарве, близько морського порту Лаґос, положеного незвичайно корисно для висилки кораблїв у полудневім напрямі. Коло своєї резиденції заложив він моряцьку школу, щоб тут приготовити свій нарід, іще необізнаний з водою, до задачі, яку на нього вкладав. Доходи