Льодовіко Кадамосто ― властиво Да Каза да Мосто (Da Casa da Mоѕto), с. є. з роду Мосто ― виїхав був 1455 р. у торговельну виправу до Фляндрії, але близько Caґpec розбив ся йому корабель і принц Генрих пізнав його через те особисто. Досьвiдному сьому чоловікови подобала ся сьвіжа, підприємча вдача молодого Італїйця, і він зробив йому пропозицію, щоб із припоручення Портуґалїї підняв подорож до Африки. Се стало ся, і записка А. Кадамоста удержала ся до наших часів в ориґіналї, і в нїмецькім перекладї, як брошура. Він оповідає, що на Канарійських островах був сьвiдком війни, про яку ми згадували висше, та опісля висїв на безлюдних островах, де жило страшно багато диких голубів, але він там довго не задержував ся. Заосмотрився тілько в провіянти та дістав ся до гирла Сенеґаля. Власне незначна, без жадної чванливости, згадка про ті острови, що могли бути тілько островами Зеленого рога, стверджує правду, отже Кадамосто зістане відкривцем сеї ґрупи, хоч — або може власне для того, що ― не мав нїякого понатя про се, що так значно збогатив стан ґeoґрафічного знання.
Коли вмер орґанїзатор портуґальських відкрить в Африцї, став королем його сестрінок Аффонсо V. Сей вважав знов звоєю задачою продовжати дїло вуйка, і за його намовою оплив Педро Де Чінтра (Cintra) в 1462 р. гори Сієра Лєоне; ся назва пішла з шуму та гуку филь, який пригадував рик льва. Однак иньші посторонні та рішаючі причини вздержували короля уживати державних засобів ще далї на такі далекі цїли, та він знайшов вихід так, що надав купцеви Фернано Ґомесови (Fernao Gomes) монополь торговлї, за що сей мусїв обовязати ся щорічно оглянути означений простір побережа дальше, та заплатити данину слоневою
