вже на схід від „Kaп“. Свій останнїй стовпець із гербом поставив він, як се знайшов Маноель Перестрелльо (Perestrello) вже 1576 р., на однім острові заливу Альґоа (Algoabay), а звідси плив іще кілька днїв на схід, доки не спонукала його рішучо до повороту коло Великої рибної ріки та обставина, що запаси їди кінчила ся. З перебігу побережа переконав ся Діяс, що переплинув довкола полудневого рога Африки, цїлком його не бачивши. При поворотї побачив його, а саме Іглистий ріг (Cabo Agulhas) та не менше імпозантну столову гору, якої найдальший виступ скали назвав „бурливим рогом“ (Cabo tormentoso). Коли дав знати до Лїссабону про свої пригоди, король заявив ся за иньшою назвою; земля мала називати ся „рогом доброї надїї“ (Cabo de bõa esperanza), бо тепер доведено до кінця оплиненнє Африки і відкрито дорогу до Індії. Подорож Діяса, підчас якої один малий корабель, ушкоджений, спалено, тревала 16½ місяцїв.
Король Йоано підняв був наново також другий плян Енріка, а то вввідати ся про христіянську державу Абісинїї та з'єднати її поміч проти невірних. Першим пiсланцям не позволило незнаннє арабської мови йти в глуб Африки, і так вислано в маю 1487 р. в тій самій цїли Аффонса де Паiва (Paiva) i Пера де Ковіляно (Covilão), ще заки були знані вислїди Діяса. Паiва помер, але його товариш рушив із Кайро, cїв у Суецї на корабель, звидів Аден і більші східноіндійські торговельні пункти, потім поїхав до східної Африки і розвідав ся також тут про всї важнїйші відносини. Софаля була останнїм пунктом, до якого доплив. По поворотї до Kaipo стрінув ся там із двома иньшими післанцями Йоана, і через них міг передати найважнійші відомости до Лїссабону. Він сам, ідеал уважного дослїдника, удав ся через Ормус до Габеш, де
