Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/53

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

показує дві ріжні рівникові лїнії; одну за Птольомеєм, другу за Бегаймом.

Йоано не зіставив сина; одинокий його син умер іще за житя батька через якусь нещасну пригоду. Таким способом перейшла корона на основі державних законів на Маноеля, воеводу з Беха (Веја), званого у люзитанських істориків „Великим“ або також „Щасливим“. Не маючи ґeніяльности свого попередника, король Маноель, що глядїв ясно та здорово думав, а в рішучій хвилї не жахав ся сильних засобів, умів ту четвертину віку, яку панував, зробити найсьвітлїйшим періодом в історії свого народу. Зараз подумав також про се, щоби продовжати працю коло вишукання простої морської дороги до Індії, та хоч коронна рада перестерігала короля, щоби не губив себе в непевних заходах, він остав непохитно при своїй постанові. Він мав уже навіть чоловіка, якому задумував припоручити виконаннє давно розпочатого дїла. Тим чоловіком був Васко да Ґама, шляхтич із провінції Алємтехо (Alemtejo); в котрім роцї уродив ся, сего не можна з певністю означити, але з деякою правдоподібністю можнаб приняти рік 1469.

Дотеперішні описи першої подорожи Ґами, що правда, годять ся в головних нарисах, але взагалї ріжнять ся в багато пунктах, отже радо повитано се, коли 1898 р. Гіммеріх (Hümmerich) оголосив у чотириста лїтню річницю великого дїла в історії відкрить працю, в якій використав майже увесь жерельний матеріал. Тим твором, що опирав ся переважно на „Ротеipo“ (Roteiro), однім із товаришів подорожі Васка, а не на менше певнім описї Індії („Landas da India“), писанім Кореою (Correa), мусїли і ми передовсїм користувати ся в нашій праці. Про історію Васка да Ґама перед його подорожами не можна було багато розвідати ся; певне лиш те, що вже Йоано