на морськами пригодами вернула, Да Нова був уже в дорозї. Він також вернув домів із багатим ладунком; під ґеоґрафічним зглядом була та експедиція лиш о стілько успішна, що відкрито на Атлянтийськім океанї один самітний, скалистий остров. Се був остров cв. Олени, на побожну гадку історика Барро положений власне на тім місцї в тій цїли, щоби зробити можливим заосмотреннє в воду і провіянти для подорожних, що їдуть до Індії.
В найблизшім 1502 р. вийшов також Васко Да Ґама в сутїни, в яку попав був на короткий час. Здається, що працї Кабраля і Да Нова невдоволили цїлком, головно під матеріальним зглядом; до того ще Маноель клав собі все щораз вижші цїли, а нові пляни вимагали також якнайбільшого напруження сил. Розходило ся про те, щоб цїлком знищити арабську торговлю на Індийськім океанї та сусїдних морях, а цїлий оборот індийських товарів, ― коріння, перел, дорогих камінів, золота, ― спровадити до Портуґалїї. Султан Мамелюків в Єгиптї пізнав ясно, що йому грозило, і в своїй оправданій трівозї взявся до дуже дивної оборони. В письмі, яке передав через ґвардіяна монастиря на Синаю, жалував ся перед папою та грозив, що знищить усї сьвяті місця в Палестинї, коли йому не дадуть спокою на Ерітрейськім морі. Подібні листи писав також до Маноеля. Однак сей об'яснив папі коротко, що він бере ся тепер до того, щоб розтoлoчити гидрi магомеданїзму голову, і від того обовязку не усуне ся; впрочім і так — додав із зимним сарказмом, ― султан буде здержувати ся від виконання сеї погрози, бо богомольцї платять йому значні податки, які тодї мусїлиб відпасти.
Попри Арабів дивили ся також Венеціянцї криво на новий стан річий, який творив ся, бо
