те, щоб признати також старинному сьвітови участь у відкритю Америки.
Годї порішити, що дїйсного має твердженнє Ґаффареля про те, що вже 1488 р. Жан Кузен (Cousin) і Польміє (Paulmier) де Ґонвіль були на березї Бразилїї. Нема потреби вважати переплиненє Атлянтийського океана підприємчивими моряками з північної Франції за абсолютно неможливе , але коли й без сего кораблі з Дієппе в історії ґеоґрафії грають трохи неясну ролю, як ми довiдали ся, то також деякі сумнїви в тім разї можна мати за оправдані. Далеко скорше можна признати, що 1504 р. зачав купець Жан Анґо в Дієппе провадити торговлю з Бразилїєю і Ню-Фундляндом. По доказам Ґaффареля був він без сумнїву паном торговлї, і мав великі бажання і способи до сього; його капітан Жан Пармантіє (Parmentier) доплив 1529 р. до Суматри, і на се є докази.
Правдивим відкривцем Нового Сьвіта есть при ycïx обставинах Лїґурієць Крістофоро Кольомбо, по еспанськи Дон Крістоваль Кольон, називаний звичайно пізнїйше з латинська Колюмбом (Columbus). Багато подробиць із його эквтя ще невияснено достаточно, а також в загалї можемо про нього сказати з повним правом, що образ його характеру в історії був непевний, а навіть остатним часом еспанські письменника, що дивлять ся на нього з фалшивого національного пункту, мають звичай говорити зле про сього відкривця, а про його противників видавати прихильнїйший осуд навіть тодї, коли вони мали незвичайно темні характери. Непевність зачинає ся зараз що до часу і місця уродження. Д'Авезак (Avezac) приймає з дуже великою можливістю, що Колюмб прийшов на сьвіт 1446 р. Потім хотїли його вважати за захожого з острова Корсики, але про се, як впевнює Гарріс (Harrisse) навіть не-
