Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/77

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ворогів „Караібів“; в „Каннїбалях“ (також і се слово повстало в тім часї) бачив він „підданих великого хана“ (хан-khan). Висланцїв адмірала принято по селах, на які припадково натрафили, з почестю, але крім кількох золотих прикрас вони не принесли нїчого, лиш відомість, що Індіани звивають у трубки зїллє „табако“, підпалюють його і втягають його дим. До якого значіння мала дійти опісля та припадкова відомість, сього нїхто тодї не міг прочувати. Еспанцї перешукали докладно цїлу північну сторону острова, що далеко розтягав ся, але нїде не стрінули ожиданих слїдів висшої культури, а не ліпше пішло їм на другім більшім острові „Гіспанїоля“ або Гаіті. На її березї потерпів адміральський корабель тяжке ушкодженнє, а що „Пінта“ віддалила ся була за далеко безправно, щоб гонити за золотом на власну руку, то не зістало нїчого иньшого, як наладувати малу „Ніну“ усїм уратованим скарбом і залогою. В такім станї не були би могли удержати ся на повнім морі, і найбільше з тої причини постановив Колюмб заложити тут кольонїю і зіставити часть своїх людий в характері залоги. Поворот домів зачав на „Hiнї“, а за нею плила „Пінта“, що підчас того знайшла ся. З поворотом стрінули їх великі пригоди. Страшна буря грозила кораблеви загладою, так що Колюмб уже кинув був у море опис подорож в відповідній пушцї, щоб бодай могла до Европи дійти вість про його пригоди; на Азорах грозив портуґальський намісник воєнними кроками, коли вони там по трудах прибили до суші і ледво з трудом дав себе задобрити; ба, навіть коли вже увійшли в ріку Пехо, грозив іще напад зі сторони Портуґальцїв, що не були вдоволені з щасливого повороту Еспанцїв, і потрібно було цїлої лояльности короля Івана II, щоб уможливити немилим гостям дальшу їзду. Колюмб вийшов на сушу 15 марта 1593 р.