Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/79

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

меніку, Марію Ґаланте, Ґуадалюпу, Антіґуу, Сан Мартіна і Санта Круц, заселені по найбільшій части дикими, але духово живійшими Караібами. Важнїйшим показав ся опісля більший остров Пуерторіко, на якім Колюмб теж не задержував ся, бо його тягнуло відвідати свою осаду Навідад на Гаіті. Але не знайшов її вже; тубольцї напали на деревляний форт і знищили його, а 34 Еспанцїв убили. Адмірал був занадто добрим полїтиком, щоб із сеї причини зачинати війну для знищення мешканцїв острова; він заложив нову осаду і посьвятив цїлу свою силу відшуканню золотої країни, яку буцїмто відкрив його товариш Альонзо Гохеда (Hojeda) недалеко берега. На його погляд знайдено біблійний „офір“. Для дальшого вихіснування золотих піль зістав там брат Колюмба Дieґo, а він сам поплив знов на море і в укав наново здогадної азійської суші с. є. Куби. По дорозї пізнано четвертий остров із Великих Антилїв, себто Ямайку. Щораз більше набивав собі Колюмб голову фантазіями про східню Азію, і навіть не вжахнув ся перед сумнївним способом виходу; він казав списати протокол і підписати цїлій своїй обсадї, що край кацека Маґона є китайською провінцією Манґо. Залога послухала під напором великих погроз, але між тими, що підписали проти волї, був також пільот Хуан де ля Коза, якому завдячує ся першу карту новійших відкрить; ту карту випорпає із пороху в одній паризькій біблїотецї Александер Гумбольдт на поч. 19 в. Вона походить із 1500 р., а її автор представляє на нїй Кубу цїлком правдиво, але суперечно з тим, до чого давнїйше зобовязав ся, тобто як великий остров. Ужитє сили могло здавити правду все лиш на короткий час. Коли Колюмб, тяжко хорий, 29 вересня 1494 р. знов станув у замку Ізабелля на Гаіті, застав тут на велику свою радість брата Бартольомеа, висланого за