Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/86

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

як ми бачили, не можна відмовити якоїсь висшої осьвіти та досить обширного знання лїтератури. Недоставало йому всяких здібностий до критики; що коли прочитав, те вважав за безсумнївну правду, і здаєть ся нїколи не попав на ту гадку, що можна писати і друкувати також небилицї й недоладности. Таж він дивуєть ся, що по такій довгій їздї по Атлянтийськім морі нїде не стрінув ся з тими дивами моря, які були позазначувані на ґльобі Бегайма. Що тодї, коли на хвилю покинув тяжку книжкову вченість, мав часто ясний погляд на природу, яка його окружувала, те мусить признати навіть його противник. Він відкриває постійну зміну маґнетичного збочення: добре представляє зміну підсоня підчас подорожи по океанї, та клїматичні особливости нових островів; обсервує велику екваторіяльну морську струю і висказує здогад, що під її напором попроривав ся первісний сухий поміст між ріжними частями „Азії“ на полуднї і півночи в ланцюх островів. Також те, що каже Колюмб про Індіян і їх тїлесний характер, справедливе. З певністю добрі прикмети, що дрімали в тім дивнім чоловіцї, не могли добре дозріти, бо його нахил до містицизму, до надприродних чудес та слїпа віра в те, що надруковане, спинювала на все розвій усякого свобіднійшого погляду на житє і сьвіт. Сего образу сьвіта, який виробив ся був в голові Колюмба, а який бачимо між иньшими на картї нарисованій Бартольомеом Колюмбом до четвертої подорожі брата, і на яку звернув увагу аж 1893 р. фон Візер, не можна нїяк погодити з дїйсністю. Ми бачили, що вже Де ля Коза визволив ся з під сього нещасного погляду, будьтоби новий сьвіт належав до Азії. Два роки пізнїйше (1502) появила ся мапа, як каже Ґальоа (Gallois), приписувана Кантінови, а безпосередно