напрямі вернути на місце, з якого вийшло ся. Четверта подорож, як згадано, мала ту власне цїль, але не можна було її осягнути, бо не було пошукуваної перерви між Північною і Полудневою Америкою. Також Веспуччі мав ясне з'ображеннє про те, що до Індїї можна доїхати зі сходу. Однак се не здїйснило ся, і аж у дванайцять лїт по смерти Колюмба настала нова стадія.
Ми вже раз мали дїло з тим чоловіком, що оплив перший землю. Фернано Маґельганес мав уродити ся коло 1480 р. в північно-портуґальській провінції Трас ос Монтес (Tras os Montes); що його портуґальське імя „Magelhães“ трудне до вимовленя, длятого корисно, так само як у Колюмба, уживати латинської форми імени: Маґелян (Magellanus). В молодім віцї пішов він до Індії, і відзначив ся багато разів своєю енерґією під Д'Альмеідою, але зразив собі великого деспота Альбукерке і тому забажав перенести ся до війська, яке провадило війну в Африцї. Тяжко ранений хотїв іще тому розстати ся з неприхильною старшиною і з неласкою короля Маноеля, бо здаєть ся, що індийський віцекороль напятнував його як гордого підданого і що длятого від початку від стрічав ся все з недовірєм. Коли задля рани на нозї покинув службу, то мав дуже малу пенсію, якою заспокоював ледви найконечнїйші потреби, а коли відмовлено його просьбі о підвизшеннє сеї почесної платнї, він усунув ся від сьвіта на самоту і затопив ся тут у космоґрафічних студіях під проводом сьвященника Руй Фалєіро. Маґелян заприязнив ся ще в часї побуту в Індїї з тим Серраном, якого, як звісно, Альбукерке вислав був до корінних островів, а лист Серрана мав надати вперве певний напрям тому чоловікови, що засидїв ся сам один, полишений усїми. До сеї громади островів треба було доїхати теж зі сходу, а та дорога провадила через частину
