Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/96

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Так були вони вже на тім величезнім морі, про яке від 1513 р. було все ще досить недокладно звісно, як скоро дізнаємо ся. Одначе небезпеки і труди длятого так мало уступили, що вони впали на й так сильно ослаблену вже корабельну залогу. Стративши з очий побереже Полудневої Америки, вони більше як місяць не бачили жадної землі, а що було неможливо набрати нових провіянтів, грозила їм страшна голодова смерть. Оклик Mаґеляна, що він радше буде їсти шкіру з черевиків, як вертати, показав ся пророцтвом. Два малі острівцї — на думку Мейніке (Meinicke) Пукапука і Флїнт-Іслянд ― попри які вони плили, цїлком не могли дати їм достаточної помочи. Виглядає на казку, що Еспанцї плили поперек цїлої Полїнезії і Мелянезії, і цїлком не бачили землї; хто хотїв би сього спробувати навмисне, то йому се певно не вдало би ся. Аж 6 марця 1521 р. блиснула їм надїя, бо побачили себе серед громади урожайних островів, де потрохи відпочило собі багато хорих. Була та громада Лядронів (Ladrones, розбійницькі острови), що належать до Мікронезії, від недавна приналежна до нацифічних охоронних околиць нїмецької держави. Mаґелян назвав їх так для того, що тамошні мешканцї були дуже зручними злодїями і крали Европейцям усе , що лиш показало ся їм придатне. Пізнїйше перехрещено ті острови на Маріяни, для одної еспанської королевої.

За три днї знов приспособлено цїлком кораблї до плавання, і незадовго показали ся більші острови, якi Mаґелян назвав архіпеляґом св. Лазара (San Lazaro); се нинішні Філїпіни. Тут вступили вони в нову область культури, а то в маляйсько-арабську і на місцї добродушних дикунів показали ся прихожим проворні магомеданські купцї, що їздили по морі. Тому що Портуґальцї під проводом Альбукерке розтягнули свою чуйність геть аж на