Довга променада Круазет заокруглюєть ся при березї синьої води. Там на право входить далеко в море Естерель. Він заступає вид замикаючи горізонт своїм полудневим хребтом з численними острими та дивними верхами.
Лїворуч острови св. Марґеріти і св. Гонорія, облиті водою, лише сторчать їх хребти покриті ялиною.
А здовж широкого заливу, здовж великих гір, розложених довкола Кан, уся людність віль наче заснула на сонци. Здалека видно розкидані на цїлім узгірю білі доми, що наче снїжні плями пятнують темну зелень.
В найблизших віллях від води відчиняють вікна на простору променаду, котру ополоскують спокійні хвилї. Добре, мило. Теплий, зимовий день; заледви чути сьвіжий подув. Із за мурів огородів видно помаранчеві і цитринові дерева покриті золотими овочами. Повільним кроком йдуть дами по піску алеї, ведучи дїтей, що качають обручами, або розмовляючи з мужчинами.
