Сторінка:1843 03 07 - Hamlija 1st edition (1844).pdf/8

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
8

 Хрещенои тіи мовы
 И ничъ стрепенулась.
 Не бачила стара маты
 Козацькои платы;
 Не лякайся, подивыся
 На бенкетъ козачій.
 Темно всюды якъ у будень,
 А свято чи мале.
 Не злодіи з Гамаліемъ
 Ѣдять мовчки сало
 Безъ шашлыка. «Засвитымо!»
 До самои хмары,
 Съ щоглыстыми караблями,
 Палае Скутара.
 Византія пробуркалась,
 Вытрыщає очи,
 Переплыва на помогу,
 Зубами скрегоче.
Реве, лютуе Византія,
Руками берегъ достае;
Достала, зыкнула, встае....
И на ножахъ въ крови ниміе.
Скутарь мовъ пекло те палае
Черезъ базары кровъ тече,
Босфоръ широкій долывае;
Ныначе птахи чорни въ гаи,
Козаство смилеве литае;