В трьох остатнїх книжках „Кіевской Старины“ за 1902 рік появила ся простора критична статя д. Сергія Єфремова п. н. „Въ поискахъ новой красоты“, в якій талановитий письменник роздивляє деякі нові появи нашого красного письменства, які він зводить до купи під маркою „декадентства“ і висловлює про них свій осуд. Можна думати як хто хоче про стійність характеристики, про вірність осьвітленя фактів і про вагу доказів зібраних у тій статї, — та певне те одно, що вона живо порушила опінїю широких сфер Українцїв за кордоном і у нас і загалом перший раз у росийській Українї зняла питанє про напрям та прінціпи поетичної творчости, і се вже велика її заслуга. Згоджуючи ся богато де в чому з висновками д. Єфремова ми про те бачимо немалу користь із дискусиї, яка повинна підняти ся з приводу поодиноких частин і деталїв його статї і радо дамо місце ріжним голосам, що захочуть висловити про неї свою думку. От тим то й отвираємо сю рубрику, якій ми даємо назву „Дискусії“ і якої метою кладемо не особисту полєміку, а річеве обсудженє поглядів і прінціпів як у сїй одній, так і в іньших справах, які потік житя виносить у нас на денну чергу.
Редакція.
В остатнїй части своєї статї, згадуючи про писання панї К. Гриневичевої д. Єфремов кидає про писаня панї К. невеличкий камінчик у садок ре-
