Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/245

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


ЗАВДАННЯ 1. Який соціяльний світогляд відбився в оповіданні „Так собі до земляків“?

2. Проаналізувати стиль Гребінчиної прози.

ЗАГАЛЬНІ ЗАВДАННЯ. 1. Характер творчости Гребінки.

2. Значіння Гребінки в історії українського письменства.



Про літературну діяльність Є. Гребінки.

Нахил до літературної праці на рідному грунті виявився в Є. Гребінки ще тоді, коли він учився в Ніжинській гімназії — тут він перекладав українською мовою Пушкинову „Полтаву“, яку потім скінчив 1835-го р. Скінчивши науку в гімназії і живши потім дома на хуторі, він склав свої „Приказки“; крім цих українських творів, Гребінка написав кілька віршів (усіх 5 поезій), до яких належить дуже гарний вірш „Човен“ (написаний перед од'їздом з Полтавщини до Петербургу) і всім відома пісня „Ні, мамо, не можна нелюба любить“; нарешті треба згадати його прозові спроби українською мовою — „Так собі до земляків“ і „До зобачення“ — прощання з читачами в „Ластівці“.

Отже, перебуваючи серед рідної обстанови, під впливом рідного оточення, Є. Гребінка працює переважно для українського письменства і з великою прихильністю відноситься до нього (в одному місці він пише: „та й станеш у сто-десятий раз читать Котляревського „Енея“, або повісті Грицька Основ'яненка — і читаєш, і смієшся, і плачеш“ — „До земляків“); але переїхавши до Петербургу, він поволі переходить до російського письменства.

— 127 —