Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/353

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


6) Щоб приймано депутатами і урядниками не по-роду, не по достатку, а по розуму і просвіщеності, народнім вибором.

7) Для того, щоб св. віра Христова була основою закона і общественної справи в цілому Союзі і в кожній Речі Посполитій.

Оце вам, братія Українці обох сторон Дніпра, подаєм на увагу: прочитайте пильно, і нехай кожен думає як свого дійти і як-би лучче воно було“…

Братчики гадали приєднати до свого товариства багато нових прихильників не тільки на Україні, але й по всій Слов'янщині, та цього не пощастило їм виконати: через донос одного зрадника товариство викрили, а всіх братчиків-провідників заарештували.

Р. 1847-го Костомарова заарештовано і, після допиту й сидіння в фортеці, одпроваджено до Саратова; тут, на дозвіллі, Костомаров почав пильніше студіювати старі часи на Україні і в Росії, а також обробляти зібрані вже матеріяли. Так розпочалася славна наукова діяльність Костомарова, як видатного історика.

Р. 1859-го Костомарову дозволено повернутися, і він живе в Петербурзі, студіюючи науки як учений історик і беручи близьку участь у тодішніх українських гуртках; між иншим, Костомаров багато працює в українському журналі „Основа“ (1861-02), а також допомагає виданню книжечок для української школи й народу.

Поетична діяльність Костомарова майже цілком припиняється, і він виступає тільки як історик та публіцист.

Р. 1885-го Костомаров помер.

— 185 —